Використання проектної технології на уроках математики та інформатики

Використання проектної технології на уроках математики та інформатики

    Вступ

З історії виникнення технології

    Метод проектів  не є принципово новим у  світовій педагогіці. Він виник ще у 20-ті  роки минулого сторіччя в США. Метод ще має назву методу проблем.

    Метод проектів був запропонований і розроблений американським філософом Джоном Дьюї  та його учнем В. Кілпатріком . Він запропонував будувати навчальний процес на активній основі, спираючись на цілеспрямовану діяльність учнів з урахуванням їх особистої зацікавленості в цих знаннях. Американці змогли конструктивно підійти до суті методології й усвідомити величезні переваги нових підходів. Саме тому з часу появи технології на арені педагогічної думки і дотепер вона активно використовується у практиці американської школи.

   У  США, Англії, Бельгії, Німеччині та багатьох інших країнах ідеї проектної технології знайшли широкий відгук і втілення. Теоретичні знання та їх практичне застосування в проектній технології раціонально поєднувалися.

Концептуальні положення

    З точки зору системного підходу проект є засобом переходу об’єкта з вихідного стану в кінцевий за умови певних обмежень та за допомогою певних механізмів.

   Час від появи задуму до цого повної реалізації називається проектним циклом.

   Суть проектної технології вбачається у функціонуванні цілісної системи дидактичних та інших засобів, побудованої відповідно до вимог навчального проектування.

   Головною особливістю проблемного навчання є цілеспрямоване використання проблемних ситуацій, які виникають об’єктивно та суб’єктивно.

   Проблемна ситуація – це стан інтелектуального утруднення (неможливість пояснити факт чи розв’язати задачу, спираючись на наявні знання).

  Проблема – це такий елемент проблемної ситуації, що викликав утруднення.

Мета і завдання технології

   Цілі і завдання проектної технології:

   Не тільки передати учням суму знань, а ще й навчити здобувати ці знання самостійно, застосовуючи їх для розв’язання нових пізнавальних  і практичних завдань;

   Сприяти формуванню в учнів комунікативних навичок;

   Прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирання інформації, аналізу з різних точок зору, висування гіпотез, вміння роботи висновки.

    Технологія діяльності педагога зі створення проекту здійснюється за такими етапами:

Переваги методу  проектів.

    В сучасній педагогіці розроблено різноманітну палітру методів і форм для навчання.  В зв’язку з тим, що обсяг інформації постійно розширюється і багато сьогоднішніх знань швидко старіють, суспільство і технології змінюються, людина повинна вміти постійно здобувати нові знання.

Сьогодні, повідомивши тему уроку, часто можна почути такі репліки учнів: ”Я це знаю”, „ Я це вмію”. Тому у вчителя виникає така проблема: як не втратити увагу і інтерес тих учнів, які це знають і вміють; і як навчити тих, для яких ця тема справді нова.

Найбільш ефективним у моєму досвіді щодо активізації пізнання учнів на уроках інформатики є застосування   методу проектів. Кожен урок я намагаюся будувати таким чином, щоб в усіх учнів спостерігалась  навчальна активність і бажання творити і пізнавати.

Для того щоб розвивати пізнавальні можливості, творчі навички уміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі, розвивати критичне мислення учнів  я почала застосовувати з 2012 року метод проектів.

Метод проектів є одним з ефективних засобів формування навчальної мотивації та навчально-пізнавальної компетентності у учнів. Розвиток навчально-пізнавальної компетентності учнів може бути успішно реалізований, якщо зміст навчального процесу буде структурований на основі діяльнісного підходу з урахуванням можливостей методу проектів в плані розвитку навчально-пізнавальної компетентності. Метод проектів – це система навчання, гнучка модель організації навчального процесу, орієнтована на творчу самореалізацію особистості, розвиток її можливостей у процесі створення нового продукту під контролем учителя.

   Мій досвід роботи в школі показав, що в розвитку зацікавленості до предмета не можна покладатися тільки на зміст вивченого матеріалу, уникаючи залучення учня до активної діяльності. А пробудити таке прагнення можна, запропонувавши цікаву та важливу проблему. Саме метод проектів дозволяє перейти від засвоєння готових знань до їх усвідомленого набуття.

Як я застосовую метод проектів в навчально-виховному процесі.

Потрібно враховувати реальні можливості школярів та їхній індивідуальний досвід. З одного боку, завдання для учнів мають бути посильними, а з іншого – необхідно передбачати завдання різного рівня складності і забезпечувати вибір.

Н. Немова рекомендує активізувати мислительну діяльність вихованців, пропонуючи нові за своїм змістом завдання, а дітям з низьким рівнем мотивації – дозволити діяти за аналогією.

При підготовці до уроку, завжди ставлю перед собою декілька цілей. Головна ж мета – це домогтися максимального вивчення та засвоєння учнями нового матеріалу, отримання міцних знань. Добре розумію, що в сучасних умовах розвитку нашого суспільства перед освітою ставляться нові вимоги, і одна з них – це позбавлення засад авторитарності, тому що в основі навчально-виховного процесу повинні лежати ідеї партнерства (Див. додаток 1).

При вивченні математики використовую наступні проекти. П’ятикласникам я пропоную взяти участь у проекті «Відсотки у нашому житті» .Учні діляться на групи, кожна з яких отримує окреме завдання. Перша група досліджує історію виникнення відсотків,друга – застосування відсотків у повсякденному, третя – шукає цікаві факти з даної теми. У сьомому класі мої учні працювали над проектом «Відомі математики України», де школярі знайомляться з відомими українськими вченими в галузі математики, самі шукають відео,фото-матеріали, аудіо записи про життя та діяльність геніїв математики з України. (Див. додаток 2)

Восьмикласникам пропоную взяти участь у проекті «Теорема Піфагора», де учні шукають, аналізують і збирають інформацію про життя та діяльність Піфагора, різні методи доведення його теореми, та її застосування до розв’язування задач та доведення інших теорем. (Див. додаток 3)

   На уроках інформатики я застосовую такі проекти. Учні п’ятого класу працювали над проектом «Добро починається з тебе». Школярі готували запрошення в гості до нашої школи своїх ровесників з інших шкіл, малювали для них карту-схему села. Також п’ятикласники фантазували у проекті «Комп’ютерний клас майбутнього», яким би вони хотіли побачити у майбутньому свій комп’ютерний клас. Учні шостого класу вигадували героїв для рубрик «Досліджуємо», «Дізнайся більше» до підручника інформатики, коли працювали у проекті «Рубрики для посібника»

   Також  використовую так звані міні-проекти. Вони проводяться на уроці в груповій формі роботи. При цьому діти вчаться працювати у колективі, формувати цілі досліджень, знаходити, аналізувати та синтезувати інформацію, а також використовувати найсучасніші інформаційні технології.

Приклади міні-проектів

   Приклад1: Тема «Практична робота № 8 «Створення інформаційного бюлетеня чи буклету»» (10 клас).

Під час проведення уроку учням дається завдання виготовити бюлетень про школу. Підсумок уроку проводжу з використанням роботи в групах. Створюю групи по 3–4 учні. Колективно виставляється оцінка кожної роботи, що призначається групі. Оцінки коментуються та обґрунтовуються, потім бюлетені здаються вчителю на перевірку. Підсумкову оцінку я виставляю на основі трьох оцінок: самооцінки, оцінки групи учнів та моєї оцінки за роботу.

Приклад 2:  При вивченні теми «Основи векторної графіки» пропоную учням створити свою писанку та листівку до Дня матері, використовуючи векторний редактор MSWord. Потім, за результати їхньої роботи, друкуємо невеличку книжечку з учнівськими роботами.

Висновки

На мою думку, використання методу проектів  посилює впевненість дитини, через яку вона зможе більш виразно бачити своє місце у суспільстві, бути відкритою розмаїттю думок і поглядів на світ, активною, здатною реалізувати свої права та обов'язки, відповідальною за свої дії, допомагає суттєво підвищити ефективність вивчення інформатики, а також виховання підростаючого покоління.

Використовуючи в своїй діяльності  метод проектів, я бачу реальну картину того, що мої учні мають можливість розвивати свою пізнавальну і творчу діяльність, виявляють неабиякий інтерес до самого предмету, беруть активну участь у шкільній і позашкільній формі роботи. Прикладом можуть бути: участь учнів у тижнях інформатики, олімпіадах, позакласних заходах. Учні нашої школи мали призові місця в ІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з інформатики та ІКТ.

Я впевнена, що така робота сприяє:

·        розвитку пізнавальної діяльності і систематизації набутих знань;

·        самоосвіті;

·        формуванню гнучкості мислення, що дає змогу розкрити творчий потенціал учня;

·        набуття навичок організації колективної роботи.

Отже, якщо після моїх уроків учні скажуть, що їм цікаво, що вони з користю для себе провели час, то мій урок чи позакласний захід минув не даремно.

Список використаних джерел

1. Зязюн І. Я. Психодіагностика педагогічної майстерності вчителя // Вісник Житомирського педагогічного університету ім. І. Франка. – 2013. – № 12. – С. 52-55.

2. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем-майстром / Упорядники: Андрєєва В. М., Григораш В. В. – Харків: Вид. група "Основа", 2016. – 352 с. 3. Розвиток творчого потенціалу учнів у процесі проектно-технологічної діяльності // Рідна школа. – 2014. – № 4. – С. 9-11.

4. Сучасні шкільні технології. Ч. 2 / Упоряд. І. Рожнятовська, В. Зоц. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2014. – 128 с. – (Б-ка "Шк. світу")

5. Мелашенко К. М. Технологія проектного навчання. – Завуч, № 13 (271). – Травень, 2016. – C. 12-14.