Вступ
З
історії виникнення технології
Метод
проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. Він виник ще у 20-ті роки минулого сторіччя в США. Метод ще має
назву методу проблем.
Метод
проектів був запропонований і розроблений американським філософом Джоном
Дьюї та його учнем В. Кілпатріком . Він
запропонував будувати навчальний процес на активній основі, спираючись на
цілеспрямовану діяльність учнів з урахуванням їх особистої зацікавленості в цих
знаннях. Американці змогли конструктивно підійти до суті методології й
усвідомити величезні переваги нових підходів. Саме тому з часу появи технології
на арені педагогічної думки і дотепер вона активно використовується у практиці
американської школи.
У США, Англії, Бельгії, Німеччині та багатьох
інших країнах ідеї проектної технології знайшли широкий відгук і втілення.
Теоретичні знання та їх практичне застосування в проектній технології
раціонально поєднувалися.
Концептуальні
положення
З
точки зору системного підходу проект є засобом переходу об’єкта з вихідного
стану в кінцевий за умови певних обмежень та за допомогою певних механізмів.
Час від появи задуму до цого повної
реалізації називається проектним циклом.
Суть
проектної технології вбачається у функціонуванні цілісної системи дидактичних
та інших засобів, побудованої відповідно до вимог навчального проектування.
Головною
особливістю проблемного навчання є цілеспрямоване використання проблемних
ситуацій, які виникають об’єктивно та суб’єктивно.
Проблемна
ситуація – це стан інтелектуального утруднення (неможливість пояснити факт чи
розв’язати задачу, спираючись на наявні знання).
Мета
і завдання технології
Цілі
і завдання проектної технології:
Не
тільки передати учням суму знань, а ще й навчити здобувати ці знання
самостійно, застосовуючи їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань;
Сприяти
формуванню в учнів комунікативних навичок;
Технологія
діяльності педагога зі створення проекту здійснюється за такими етапами:
Переваги методу проектів.
В
сучасній педагогіці розроблено різноманітну
палітру методів і форм для навчання. В
зв’язку з тим, що обсяг інформації постійно розширюється і багато сьогоднішніх
знань швидко старіють, суспільство і технології змінюються, людина повинна
вміти постійно здобувати нові знання.
Сьогодні,
повідомивши тему уроку, часто
можна почути такі репліки учнів: ”Я це знаю”, „ Я це вмію”. Тому у вчителя виникає така проблема: як не втратити увагу і інтерес тих учнів, які це знають і вміють; і як
навчити тих, для яких ця тема справді нова.
Найбільш ефективним у моєму досвіді щодо активізації
пізнання учнів на уроках інформатики є застосування методу проектів. Кожен
урок я намагаюся будувати таким
чином,
щоб в усіх учнів спостерігалась навчальна активність і бажання творити і
пізнавати.
Для того щоб розвивати пізнавальні можливості, творчі
навички уміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в
інформаційному просторі, розвивати критичне мислення учнів я почала застосовувати з 2012 року метод проектів.
Метод проектів є одним з ефективних засобів формування навчальної мотивації
та навчально-пізнавальної компетентності у учнів. Розвиток
навчально-пізнавальної компетентності учнів може бути успішно
реалізований, якщо зміст навчального процесу буде структурований на основі
діяльнісного підходу з урахуванням можливостей методу
проектів в плані розвитку навчально-пізнавальної компетентності. Метод
проектів – це система навчання, гнучка модель організації навчального процесу,
орієнтована на творчу самореалізацію особистості, розвиток її
можливостей у процесі створення нового продукту під контролем учителя.
Мій досвід роботи в школі показав, що в
розвитку зацікавленості до предмета не можна покладатися тільки на
зміст вивченого матеріалу, уникаючи залучення учня до активної діяльності. А
пробудити таке прагнення можна, запропонувавши цікаву та важливу
проблему. Саме метод проектів дозволяє перейти від засвоєння готових знань до
їх усвідомленого набуття.
Як
я застосовую
метод проектів в
навчально-виховному процесі.
Потрібно
враховувати реальні можливості школярів та їхній індивідуальний досвід. З
одного боку, завдання для учнів мають бути посильними, а з іншого – необхідно
передбачати завдання різного рівня складності і забезпечувати вибір.
Н.
Немова рекомендує активізувати мислительну діяльність вихованців, пропонуючи
нові за своїм змістом завдання, а дітям з низьким рівнем мотивації – дозволити
діяти за аналогією.
При підготовці до уроку, завжди ставлю перед
собою декілька цілей. Головна ж мета – це домогтися максимального вивчення та
засвоєння учнями нового матеріалу, отримання міцних знань. Добре розумію, що в
сучасних умовах розвитку нашого суспільства перед освітою ставляться нові
вимоги, і одна з них – це позбавлення засад авторитарності, тому що в основі
навчально-виховного процесу повинні лежати ідеї партнерства (Див. додаток 1).
При
вивченні математики використовую наступні проекти. П’ятикласникам я пропоную взяти участь у проекті «Відсотки
у нашому житті» .Учні діляться на групи, кожна з яких отримує окреме завдання.
Перша група досліджує історію виникнення відсотків,друга – застосування
відсотків у повсякденному, третя – шукає цікаві факти з даної теми. У сьомому
класі мої учні працювали над проектом «Відомі математики України», де школярі знайомляться
з відомими українськими вченими в галузі математики, самі шукають
відео,фото-матеріали, аудіо записи про життя та діяльність геніїв математики з
України. (Див. додаток 2)
Восьмикласникам
пропоную взяти участь у проекті «Теорема Піфагора», де учні шукають, аналізують
і збирають інформацію про життя та діяльність Піфагора, різні методи доведення
його теореми, та її застосування до розв’язування задач та доведення інших
теорем. (Див. додаток 3)
На уроках інформатики я застосовую такі
проекти. Учні п’ятого класу працювали
над проектом «Добро
починається з тебе». Школярі готували запрошення в гості до нашої школи своїх
ровесників з інших шкіл, малювали для них карту-схему села. Також п’ятикласники фантазували у проекті «Комп’ютерний клас майбутнього», яким би вони хотіли побачити у
майбутньому свій комп’ютерний клас. Учні шостого класу вигадували героїв для рубрик
«Досліджуємо», «Дізнайся більше» до підручника інформатики, коли працювали у
проекті «Рубрики для посібника»
Також використовую так звані міні-проекти. Вони
проводяться на уроці в груповій формі роботи. При цьому діти вчаться працювати у колективі, формувати
цілі досліджень, знаходити, аналізувати та синтезувати інформацію, а також
використовувати найсучасніші інформаційні технології.
Приклади міні-проектів
Приклад1: Тема
«Практична
робота № 8 «Створення інформаційного бюлетеня чи буклету»» (10 клас).
Під час проведення уроку учням дається завдання
виготовити бюлетень про школу. Підсумок уроку проводжу з використанням роботи в
групах. Створюю групи по 3–4 учні. Колективно виставляється оцінка кожної
роботи, що призначається групі. Оцінки коментуються та обґрунтовуються, потім бюлетені
здаються вчителю на перевірку. Підсумкову оцінку я виставляю на основі трьох
оцінок: самооцінки, оцінки групи учнів та моєї оцінки за роботу.
Приклад 2: При вивченні теми
«Основи векторної графіки» пропоную учням створити свою писанку та листівку до
Дня матері, використовуючи векторний редактор MSWord.
Потім, за результати їхньої роботи, друкуємо невеличку книжечку з учнівськими
роботами.
Висновки
На мою думку, використання
методу проектів посилює впевненість
дитини, через яку вона зможе більш виразно бачити своє місце у суспільстві,
бути відкритою розмаїттю думок і поглядів на світ, активною, здатною
реалізувати свої права та обов'язки, відповідальною за свої дії, допомагає
суттєво підвищити ефективність вивчення інформатики, а також виховання
підростаючого покоління.
Використовуючи в своїй діяльності метод проектів, я бачу реальну картину того,
що мої учні мають можливість розвивати свою пізнавальну і творчу діяльність,
виявляють неабиякий інтерес до самого предмету, беруть активну участь у
шкільній і позашкільній формі роботи. Прикладом можуть бути:
участь учнів у тижнях інформатики, олімпіадах, позакласних заходах. Учні нашої школи мали призові місця в ІІ етапі
Всеукраїнської олімпіади з інформатики та ІКТ.
Я
впевнена, що така робота сприяє:
·
самоосвіті;
·
формуванню гнучкості мислення, що дає
змогу розкрити творчий потенціал учня;
·
набуття навичок організації колективної
роботи.
Отже,
якщо після моїх уроків учні скажуть, що їм цікаво, що вони з користю для себе
провели час, то мій урок чи позакласний захід минув не даремно.
Список використаних джерел
1. Зязюн І. Я. Психодіагностика
педагогічної майстерності вчителя // Вісник Житомирського педагогічного університету
ім. І. Франка. – 2013. – № 12. – С. 52-55.
2. Посібник для тих, хто хоче бути
вчителем-майстром / Упорядники: Андрєєва В. М., Григораш В. В. – Харків: Вид.
група "Основа", 2016. – 352 с. 3. Розвиток творчого потенціалу учнів
у процесі проектно-технологічної діяльності // Рідна школа. – 2014. – № 4. – С.
9-11.
4. Сучасні шкільні технології. Ч. 2 /
Упоряд. І. Рожнятовська, В. Зоц. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2014. – 128 с. –
(Б-ка "Шк. світу")
5. Мелашенко К. М. Технологія проектного
навчання. – Завуч, № 13 (271). – Травень, 2016. – C. 12-14.
Немає коментарів:
Дописати коментар